Volodymyr Betz

Володимир Бец

26 квітня 1834 року – народився у с. Татарівщина неподалік містечка Остер на Чернігівщині
1853 р. – закінчив навчання у 2–й Київській гімназії.
9 жовтня 1853 року – вступив на медичний факультет Київського університету св. Володимира
1860 р. – закінчив з відзнакою медичний факультет Київського університету св. Володимира
З травня 1861 р. по вересень 1862 р. – Закордонне відрядження до Відня та інших європейських міст, протягом якого В.О. Бец працював у лабораторіях видатних вчених Брюке, Людвіга (Відень), Бунзена (Гейдельберг), слухав лекції Келлікера (Вюрцбург). Кірхгоффа, Гельмгольця (Гейдельберг).
На початку 1860-х років Бец почав концентрувати все більше уваги вивченню мозку.
1863 р. – у Києві захистив дисертацію «О механизме кровообращения в печени».
1863 р. – за конкурсом був призначений прозектором анатомії на медичному факультеті Київського університету св. Володимира
З 1864 р. по 1867 р. Володимир Бец викладав анатомію студентам, які вивчали природничі науки та гістологію на медичному факультеті Київського університету св. Володимира.
З 1865 р. вчений розпочав роботу над анатомією центральної нервової системи і її мікроскопічною будовою.
1868 р. – затверджений на посаді екстраординарного професора по кафедрі анатомії Київського університету св. Володимира
1870 р. – затверджений на посаді ординарного професора по кафедрі анатомії Київського університету св. Володимира в чині статського радника.
1870 р. – Унікальні препарати Володимира Беца демонструвалися на Всеросійській мануфактурній виставці у Санкт–Петербурзі, де були удостоєні великої срібної медалі.
25 грудня 1870 р. Нагороджений орденом «Св. Станіслава 2–го ступеня з імператорською короною».
З 1871 р. – призначений консультантом з нервових хвороб при Кирилівській лікарні м. Києва, а згодом - головної лікарні Південно-Західної залізниці.
У 1872 р. – під час перебування у Лейпцігу на з'їзді дослідників природи та лікарів Володимир Бец вразив європейських колег своєю колекцією гістологічних препаратів.
У 1872 р. В. Бец відкрив на власні кошти фототипію при анатомічному театрі Університету св. Володимира.
У 1873 р. у Відні на Всесвітній виставці вчений отримує «Медаль Успіху» («Fortschritts Medaille») і пропозицію від професора Бенедикта – продати свою гістологічну колекцію за 7000 гульденів, на яку не пристав.
23 грудня 1873 р. Володимира Беца було нагороджено Орденом Св. Анни 2–го ступеня.
1874 р. – Володимир Бец відкрив і вперше у світовій науці описав великі пірамідальні клітини у п'ятому шарі кори передньої центральної звивини та парацентрольної часточки головного мозку. Вони названі його ім'ям.
У 1883 р. – В. Бец разом з істориком В. Антоновичем власним коштом видав книгу «Історичні діячі Південно-Західної Русі» з нарисами, зокрема про гетьманів Сагайдачного і Хмельницького.
З 1884 р. займав посаду головного лікаря Товариства Південно-Західних залізниць.
У 1887 р. – Опублікована монографія Володимира Беца «Морфологія остеогенезу». Це було підсумком величезної роботи над створеною ним колекцією кісток та черепів, рівної якій не було в усій Європі.
1890 р. – В. Бецом за свої кошти видано (на жаль, лише в одному примірнику) «Атлас человеческого мозга», у якому вміщені рисунки макроскопічних препаратів мозку людини і різних видів тварин.
1890 р. – Закінчення чергового терміну роботи В. Беца на посаді завідувача кафедри анатомії Київського університету св. Володимира. Через тиск університетського керівництва Бец вирішує не подавати документи на наступний конкурс і не балотуватись на новий термін роботи на посаді завідувача кафедри анатомії університету Св. Володимира. Пояснивши свій вчинок хворобою серця Володимир Бец подав у відставку і припинив роботу в Університеті.
12 жовтня 1894 р. – Володимир Бец помер. Похований за своїм заповітом на території Видубицького монастиря у Києві.